Близнюки: смертний та безсмертний

Елронд та Ельрос / Jenny Dolfen

Елронд та Елрос — брати напівельфи, сини Еаренділа. Їхній батько літає небом із Сильмарилом на чолі, чиє світло видно як вечірню та ранкову зорю, улюблена зоря ельфів.

Хоча у "Володарі Перснів" згадують Елроса, який обрав собі долю смертного і став першим королем Нуменору, лише у більш пізніх творах Толкін називає його не просто братом, а братом-близнюком і вказує 532 рік Першої епохи як їх спільний рік народження. Це підсилює контраст їхніх доль: один обрав долю безсмертного ельфа, а другий — долю смертного, хоч і прожив доволі довге життя.

Діоскури — Кастор і Поллукс. Вважалися майстерними вершниками

У міфології також є приклади близнюків, де один є смертним, а другий — безсмертним. Давні греки знали безсмертного Геракла та його смертного брата Іфікла, а також братів Діоскурів — Кастора та Поллукса.* В обох парах один із братів зачатий Зевсом із земною жінкою, а другий, у той же день, — її законним чоловіком. Але якщо Іфікла вважають персонажем, який скоріше відтіняє своєю звичайністю надзвичайність Геракла, то брати-Діоскури — два рівнозначні персонажі, нерозлучні брати. І хоча їм не давали обирати між долею смертного і безсмертного, інші деталі міфу перегукуються з улюбленими толкінівськими темами.

Морія і "Похвала глупоті" Еразма Роттердамського

Ґандалф у фільмі "Гобіт"

Днями друг спитав мене: "А ти знав, що "морія" грецькою — це глупота або дурість?" Це цікаве співпадіння, адже в історії занепаду Морії є глупота: гноми "копали надто жадібно і глибоко" і розбудили Балроґа.

У такого зіставлення "морій" є літературне підґрунтя: Еразм Роттердамський у 1509 році, їдучи в Англію, думав про свого друга-англійця, філософа і мудреця Томаса Мора. Він помітив, що його прізвище подібне до грецького слова μωρία, "глупота". Цей контраст навів його на думку створити пародійну "Похвалу глупоті", де глупота ставиться вище за мудрість.

Не можна сказати напевно, чи Толкін надихнувся цією історією, даючи назву гномському царству, але заміна "Морії" на "глупоту" дає чудові комбінації: "царство Морії" перетворюється на "царство глупоти". А Ґандалф, що гине у "безодні Морії", виявляється мудрецем, що гине у "безодні глупоти". Жахлива смерть для мудреця! 😅

Глупота — найгірше, що може трапитися із магом. Самовдоволений Саруман насміхається над Радаґастом, який несвідомо допоміг заманити Ґандалфа в пастку: "Радаґаст Простак! Радаґаст Дурень!" Пізніше вже Ґандалф говорить Саруману:

"Ти здурів (become a fool), Сарумане, і тебе шкода".